Вас вітає Чортківщина

Останні 3 тижні ми на вихідних не можемо втриматись вдома. Були в селі в моїх батьків, потім в Шостці в других батьків, потім їздили в Черкаси, а на цих вихідних нас занесло аж в Тернопільську область, містечко Чорків.

Перший дальняк

Їздили на вихідних в Черкаську область до родичів. Проїхав свої перші 600 км за кермом. Раніше на такі відстані сам не їздив.
Туди добрались без проблем. Назад був повний апокаліпсєц - цілий день періщить дощ, місцями стоїть така стіна щой не видно ніфіга. "Фури - дліномєри" - ось справжнє зло! З під неї литить срань, яка затуляє весь обзор. Дорога місцями якась зовсім вузька. Фіг обгонеш, а тягнутись за цими паравозами 60 км зовсім пічяльно :(. Ще й темніти починає... Короче з горем пополам ми заїхали 300 км за 4 години. Але на диво особливої втоми в руках чи в шиї не відчув. Замітив за собою, що чим більше їздиш за кермом, тим впевненіше почуваєшся і тим більше виникає бажання притопити педальку в підлогу :))

Авантюра Чапая

Дочитав Авантюру Чапая (А. Чапай - "Авантюра. Практичні реалії мандрів по-бідняцькі.")
Сподобалось те, як пише автор, що книга написана не нормативною, а ситуативною мовою. тією, яку Данте називав “вульгарною” ;)
Більше схоже не на книгу , а на щоденник хлопця, який мандрує автостопом по Америці.

Як то кажуть - на любітєля, мені сподобалась.

А. Чапай