Easter weekends

Холодний Яр

По давній традиції їздимо на пасху до бабушки в Черкаську область, с. Косарі. Да-да ті самі Косарі де варять водочку "Холодний Яр".
В пятницю після роботи, на останню маршрутку до батьків в село. Мама вперше вирішила спекти паски, в печі. Вийшли смачнющі, зажарені, солоденькі такі як ми любимо. А в суботу зранку всі разом на Черкаси, 300 км, 3 години і ми на місці. Місці в якому ми з братом проводили літні канікули. Босяком в одних трулях все літо. Тут ми навчились плавати, тут я зломав ногу ... Багато спогадів залишилось.

Приїхали після обіду. Перекусили. Бабушка пішла місити паски, хтось пішов відпочивати. Ми ж Кацькой вирішили прокататись до того 1000 літьного дуба в Холодному Яру, про який давно знали, багато чули і ніяк не могли добратись. Підговорили з собою в провідники дядька - маминого брата і його малих. До села Буда, в якому росте цей дуб кілометрів 20, але дорога місцями грунтовка. Сіноптік юей як завжди налажав і на радість всім українцям погодка була просто кайфова. Добрались ми десь годині о 17. Народу майже зовсім не було. Касірша продала нам квитки по 2 рубаса. Дядько сказав, що порівняно з останнім разом коли він тут був багато чого змінилось, окультурилось так сказать. Проложили дорожки, зробили невеличке стилізоване українське село.

Дуб Максима Залізняка

 Для тих, хто не в курсі - по якихось там літописах, в Холодному Яру росте дуб, названий на честь Максима Залізняка одного із прєводітєлів гайдамаків і його приблизний вік складає 110 років! В діаметрі дуб має близько 9 метрів! Висота 25 метрів. Я ще не бачив в живу такого здоровенного дерева. Але ніщо не вічне, дерево почало всихати. Щоб підкормити кореневу систему та зберегти дуб, під нього закопували туші мертвих корів та коней. Гілки звязані між собою канатами, щоб в разі падіння гілки вона не розчахнула ствол і не поранила людей. До речі це найбільше дерево України!
По дорозі назад заїхали в Свято-Троїцький Мотрьонинський жіночий монастир. Нажаль фотати на теритоорії заборонено. Теж красива споруда. І місце розташування класне - ліс, поряд поле, джерело, і навруги нікого.

нарциси

В 3 години ранку ходили до церкви, святити паску. Вночі дубаріна зуб на зуб не попадає. Но ми стойко протримались до 5 ранку. Прийшли і завалились спати в тепленьку постєльку.
Вранці за столом зібрали родичів, похавали свяченої пасочки. Потім пройшлись місцями бойової слави - до ставка, де ходили в дитинстві купатись.

Косарський спиртзавод

Блін, багато з того часу змінилось. І багато чого вже сприймається по іншому. Нанюхавшись алко -випарів від спирт заводу потулили додому, збиратись в дорогу.
Назад їхав за кермом я. Люблю їхати на пасху - машин майже немає, але всеодно за три голини рулювання порядочно втомлюєшся.
Приїхавши додому згадав, що можна ж було взяти тайніки біля дуба і біля монастиря, зовсім за них забув :(. Нова хрєнь, називається - "Геокешінг". В цікавих культурно-істрочиних місцях одні чюваки никають умовні тайнічки, а інші їх шукають. Самі тайніки особливої цінності не представляють, але процес їх пошуку "пре" не по-дєтскі.

З.І. Я вважаю, що пасха - це одне з тих свят, яке потрібно проводити з ріднею. Бережіть своїх рідних!