Пройшло вже більше місяця як ми на колесах )). Проїхали майже 800 км. Найдовша подорож на нашій "шкодніці" - в село до батьків, 80 км в одну сторону.
Вчора видався гарний сонячний деньок і ми як не дивно нікуди не валимо.(Останні три неділі ми в розїздах - Черкаси, Шостка... ) Вирішили катнутися по області в пошуках культурно-"історичного" відпочинку. Запланували їхати на Немирів-Сокілець-Тульчин. Але один "Вася" завтикав взяти документи, про що згадав вже на виїзді з Віннєції, тому мусили повертатися додому за правами. Ну і відповідно скоротити наш маршрут до Немирова-Сокільця.
В Немирові побували в парку і палаці Грохольської. Парк - гарний, палац - такий собі, нам подобається щось більш автентичне.
Далі був Сокілець. Там на річці стоїть старий млин(1900 року кажись). Ось це місце і споруда нас багато більше вразила і сподобалась! Будівля побудована з каменя із кирпічною окантовкою. Нажаль доля цієї споруди як і багатьох інших в нашому "кАралєвстві" просто плачевна. Все закинуте, роздовбане, зозкрадене... Знайшли на вікні якийсь папірець де написано, що це якийсь готельний комплекс. (мабудь знайшовся якийсь грошовитий дядька).
На вихідних добре їздити - машин не багато, дорога вільна. Перед Вороновицею стелять нове полотно, верніше мабудь сказати "кладуть" )) (Згадав жарт - у нас в стране работают не асфальтоукладчики, а асфальтоложители )
Тож відстань проїхали не велику, але будучи без автівки навряд чи нас сюди занесло...
Неділя.
Сьогодні день був не такий розкішний в плані погоди, але вдома все одно не хотілось втикати. Вирішили нарешті подивитись на так звані мєсні Вінницькі озера, де народ влітку проводить час. А заодно й ласточку нашу помити.
Одне з таких місць - Соцьке озеро, яке знаходиться на Кореї. Заїжджали ми до нього з П'ятничан, це канєшно жопа рідкісна. І як виявилось, яка дорога таке й озеро - болото болотом. Навкруги тьма мусору, зрєліще малопривабливе. Постояли кілька хвилин, розвернулись та й поїхали до іншого озера. Навіть машину мити тут не було бажання. Та й влітку ми навряд чи сюди повернемось. Назад правда поїхали іншою дорогою через МРЕО.
Наступною зупинкою стали озера на старому місті. Теж трохи поблукали вуличками в їх пошуку, але з рештою знайшли. Тут ситуація була не набагато кращою. Екстер'єр просто аут - такі жкупи сміття, правда по-де-куди наблюдаються столики з лавочками. Але водойма видалась кращою - вода значно чистіша.
Помили свою крихітку, засяяла як нова копійка! Та й покотились додому. Так і пролетіли вихідні.
Вчора видався гарний сонячний деньок і ми як не дивно нікуди не валимо.(Останні три неділі ми в розїздах - Черкаси, Шостка... ) Вирішили катнутися по області в пошуках культурно-"історичного" відпочинку. Запланували їхати на Немирів-Сокілець-Тульчин. Але один "Вася" завтикав взяти документи, про що згадав вже на виїзді з Віннєції, тому мусили повертатися додому за правами. Ну і відповідно скоротити наш маршрут до Немирова-Сокільця.
В Немирові побували в парку і палаці Грохольської. Парк - гарний, палац - такий собі, нам подобається щось більш автентичне.
Далі був Сокілець. Там на річці стоїть старий млин(1900 року кажись). Ось це місце і споруда нас багато більше вразила і сподобалась! Будівля побудована з каменя із кирпічною окантовкою. Нажаль доля цієї споруди як і багатьох інших в нашому "кАралєвстві" просто плачевна. Все закинуте, роздовбане, зозкрадене... Знайшли на вікні якийсь папірець де написано, що це якийсь готельний комплекс. (мабудь знайшовся якийсь грошовитий дядька).
На вихідних добре їздити - машин не багато, дорога вільна. Перед Вороновицею стелять нове полотно, верніше мабудь сказати "кладуть" )) (Згадав жарт - у нас в стране работают не асфальтоукладчики, а асфальтоложители )
Тож відстань проїхали не велику, але будучи без автівки навряд чи нас сюди занесло...
Неділя.
Сьогодні день був не такий розкішний в плані погоди, але вдома все одно не хотілось втикати. Вирішили нарешті подивитись на так звані мєсні Вінницькі озера, де народ влітку проводить час. А заодно й ласточку нашу помити.
Одне з таких місць - Соцьке озеро, яке знаходиться на Кореї. Заїжджали ми до нього з П'ятничан, це канєшно жопа рідкісна. І як виявилось, яка дорога таке й озеро - болото болотом. Навкруги тьма мусору, зрєліще малопривабливе. Постояли кілька хвилин, розвернулись та й поїхали до іншого озера. Навіть машину мити тут не було бажання. Та й влітку ми навряд чи сюди повернемось. Назад правда поїхали іншою дорогою через МРЕО.
Наступною зупинкою стали озера на старому місті. Теж трохи поблукали вуличками в їх пошуку, але з рештою знайшли. Тут ситуація була не набагато кращою. Екстер'єр просто аут - такі жкупи сміття, правда по-де-куди наблюдаються столики з лавочками. Але водойма видалась кращою - вода значно чистіша.
Помили свою крихітку, засяяла як нова копійка! Та й покотились додому. Так і пролетіли вихідні.
 |
| Шкодніца |
Немає коментарів:
Дописати коментар